Лайнус Полінг, Пітер Полінг — Хімія
Понад сто років хіміки систематизують формули сполук, приписуючи елементам певну валентність, що виражає здатність елементів утворювати сполуки. Валентність елемента раніше визначали як число валентних зв'язків, утворюваних атомом даного елемента з атомами інших елементів.
Спроби досягти ясного розуміння природи валентності і взагалі хімічного зв'язку привели останніми роками до поділу поняття валентності на ряд нових уявлень — склалися, зокрема, уявлення про ковалентність та іонну валентність. У цьому розділі буде розглянуто й питання, пов'язані з природою хімічного зв'язку.
Зміст
- 6.1. Природа ковалентності
- 6.2. Ковалентні молекули
- 6.3. Структура ковалентних сполук
- 6.4. Напрямок валентних зв'язків у просторі
- 6.5. Тетраедричні орбіталі
- 6.6. Опис молекул за допомогою сигма- і пі-орбіталей
- 6.7. Зв'язувальні орбіталі з сильно вираженим p-характером
- 6.8. Резонанс
- 6.9. Іонна валентність
- 6.10. Іонні радіуси
- 6.11. Частково іонний характер ковалентних зв'язків
- 6.12. Шкала електронегативності елементів
- 6.13. Принцип електронейтральності
- 6.14. Трансаргоноїдні структури
- 6.15. Розміри атомів і молекул. Ковалентні та ван-дер-ваальсові радіуси
- 6.16. Ступені окиснення атомів