Лайнус Полінг, Пітер Полінг — Хімія
Іноді атом утворює таку кількість ковалентних зв'язків, наче він оточений більш ніж чотирма електронними парами; це дає змогу припускати наявність трансаргоноїдної структури. Прикладом може бути фосфор пентахлорид PCl5; у молекулі цієї речовини атом Фосфору оточений п'ятьма атомами Хлору, з кожним з яких він утворює ковалентний зв'язок (з певною часткою іонності):
В атомі Фосфору в цій сполуці, очевидно, використовується п'ять з дев'яти орбіталей M-оболонки, а не лише чотири найстійкіші орбіталі, зайняті електронами в конфігурації Аргону. Видається ймовірним, що з дев'яти або більше орбіталей в M-, N- і O-оболонках найстійкіші чотири, проте в окремих випадках можуть використовуватися одна або кілька інших орбіталей.
Різниця електронегативностей Хлору й Фосфору дорівнює 0,9, що відповідає 18% іонності. Звідси випливає, що молекулу PCl5 можна описати таким чином: атом Фосфору утворює чотири ковалентні зв'язки, використовуючи лише чотири орбіталі зовнішньої оболонки, та один іонний зв'язок з Cl-; при цьому чотири ковалентні зв'язки резонують між п'ятьма позиціями таким чином, що кожен атом Хлору утримується зв'язком, який має на 80% ковалентний і на 20% іонний характер.
Оксигеновмісним кислотам, наприклад H2SO4, можна приписати аналогічні трансаргоноїдні структури
Стійкість трансаргоноїдних структур буде розглянуто в підрозд. 7.8 і 8.1.