Перейти до основного вмісту
Вся хімія

19.15. Колір і змішані ступені окиснення

Лайнус Полінг, Пітер Полінг — Хімія

Галогеніди Ауруму можуть правити за приклад для ілюстрації одного цікавого явища: річ у тім, що глибоке інтенсивне забарвлення часто мають речовини, до складу яких входить той чи інший елемент у двох різних ступенях окиснення. Аурум(I, III) хлорид Au2Cl4 має виразно чорний колір, хоча обидва хлориди Ауруму AuCl і AuCl3 мають жовтий колір. Cs2+[AuBr2]−[AuBr4]− чорного кольору, тоді як для сполук CsAuBr2 і CsAuBr4 характерне світліше забарвлення. Чорна слюда (біотит) і чорний турмалін містять іони Fe2+ і Fe3+. Берлінська блакить є сіллю Феруму(II) та іона гексаціаноферату(III), вона темно-синього кольору; сполука, утворювана іоном Феруму(II) та іоном гексаціаноферату(II), білого кольору; сполука, утворювана іоном Феруму(III) та іоном гексаціаноферату(III), світло-жовтого кольору. При додаванні міді до світло-зеленого розчину купрум(II) хлориду утворюється темний коричнево-чорний розчин, доки не відбудеться повного перетворення на безбарвний комплексний купрум(I) хлорид.

Теоретично це явище не пояснене. Дуже сильне поглинання світла, мабуть, пов'язане з переходом електрона від одного атома до іншого атома елемента, присутнього у двох ступенях окиснення.