Лайнус Полінг, Пітер Полінг — Хімія
За останні порівняно нечисленні роки досягнуто величезних успіхів у пізнанні навколишнього світу. Так, було встановлено, що атоми складаються з електронів і ядер, а атомні ядра — з протонів і нейтронів. Крім електрона, протона й нейтрона, було відкрито багато інших частинок.
Галузь науки, що вивчає природу цих частинок і реакцій між ними, розвивається нині надзвичайно швидко. Роботу в цій галузі вели переважно фізики, проте реакції, внаслідок яких такі частинки утворюються, взаємно перетворюються й розпадаються, у загальних рисах аналогічні хімічним реакціям, і вивчення цих реакцій, а також властивостей самих частинок цілком слушно можна вважати предметом хімії частинок.
Нині відомо близько 200 частинок, з яких 34 можна вважати фундаментальними частинками. З них шість (фотон, гравітон, два нейтрино й два антинейтрино) рухаються лише зі швидкістю світла, а 28 частинок рухаються лише зі швидкостями, меншими за швидкість світла. Частинки, що рухаються лише зі швидкістю світла, мають згідно з теорією відносності масу спокою, що дорівнює нулю, тоді як інші, повільніші частинки мають скінченну масу спокою.
Великий обсяг інформації про фундаментальні частинки здобуто за останнє десятиліття. Вчені, які працювали в цій галузі, зробили безліч цілком несподіваних відкриттів, що змінюють уявлення про навколишній світ. І як відкриття в галузі науки про атоми й молекули (розглянуті в попередніх розділах), як відкриття в галузі науки про атомні ядра (про що йтиметься в наступних підрозділах цього розділу) глибоко вплинули на повсякденне життя, змінюючи характер цивілізації на Землі й, зокрема, методи ведення війни, так само слід очікувати, що й нові знання в галузі фундаментальних частинок матимуть не менш глибокий вплив на життя людства. Якби Бенджамін Франклін був живий сьогодні, він мав би всі підстави сказати: «Годі навіть уявити, яких висот сягне в найближчі двадцять років влада людини над матерією».