Лайнус Полінг, Пітер Полінг — Хімія
Фізики-теоретики намагаються розробити теорію будови фундаментальних частинок. Нині найперспективнішою видається ідея, відповідно до якої мезони й баріони складаються з кварків, при цьому кожен мезон є дикварком (сполукою кварка й антикварка), а кожен баріон — трикварком. Цю думку було висловлено 1964 р. незалежно М. Гелл-Маном і Георгом Цвейгом.
Трьома такими кварками є додатний кварк p, від'ємний кварк n і дивний кварк λ. (Слід звернути увагу на те, що прямі літери p і n використано для позначення кварків, а курсивні p і n — для позначення нуклонів.) Усі три частинки — ферміони зі спіном 1/2, додатний кварк p має електричний заряд +2/3, а кварки n і λ мають заряд −1/3. Антикварки $\bar{\mathrm{p}}$, $\bar{\mathrm{n}}$ і $\bar{\lambda}$ мають заряди −2/3, +1/3 і +1/3 відповідно. Кожен кварк має баріонне число +1/3, а кожен антикварк −1/3; кварк λ має дивність 1, антикварк $\bar{\lambda}$ має дивність −1.
Той факт, що досі не вдалося спостерігати жодного з кварків серед продуктів високоенергетичних реакцій, свідчить про дуже високу масу кварків, яка сягає кількох тисяч мегаелектронвольтів. Ефективна маса кварка λ у дикварках приблизно на 145 МеВ більша за ефективні маси кварків n і p; маса n приблизно на 4 МеВ перевищує масу кварка p.
Перейдімо до розгляду дикварків з баріонним числом 0, тобто сполук кварка й антикварка. Можна очікувати, що найстійкішими дикварками будуть ті, в яких обидві частинки займають 1s-орбіталь при своєму русі навколо спільного центра мас. Кварки й антикварки — різні частинки; принцип заборони Паулі, отже, не забороняє паралельні спіни для кварка та його антикварка, тому 1s2-дикварк може мати результуючий спін 0 або 1. Мезони π+, π0 і π− є відповідно $\mathrm{p\bar{n}}$, $\mathrm{p\bar{p}}$ (або $\mathrm{n\bar{n}}$) і $\mathrm{\bar{p}n}$; різні інші мезони можуть бути подані аналогічним чином. Протон описується як p2n, а нейтрон як pn2. Дивний кварк λ (і його античастинка $\bar{\lambda}$) виявлено в мезонах і баріонах з дивністю, відмінною від нуля.
Природу дивного кварка λ поки що не зрозуміло. Можливо, що λ-кварк перебуває в такому самому структурному відношенні до n-кварка, як мюон до електрона; проте це співвідношення також залишається поки що неясним.