Перейти до основного вмісту
Вся хімія

16.4. Ціанідні комплекси

Лайнус Полінг, Пітер Полінг — Хімія

Іншим важливим класом комплексних іонів є комплекси, що їх утворюють іони металів і ціанід-іон. Нижче перелічено найвідоміші ціанідні комплекси:

Cu(CN)2−Zn(CN)42−Fe(CN)63−Au(CN)4−
Ag(CN)2−Cd(CN)42−Co(CN)63−
Au(CN)2−Hg(CN)42−Mn(CN)64−
Fe(CN)64−
Co(CN)64−

Деякі з цих комплексів дуже стійкі; стійкість ціанідного комплексного іона Аргентуму Ag(CN)2−, наприклад, настільки велика, що додавання йодид-іона не спричиняє осадження аргентум йодиду, хоча добуток розчинності аргентум йодиду дуже малий. Іони гексаціаноферату(II) Fe(CN)64−, гексаціаноферату(III) Fe(CN)63− і гексаціанокобальтату(III) Co(CN)63− настільки стійкі, що майже не руйнуються під дією сильної кислоти. Інші комплексні іони при дії сильної кислоти розкладаються з виділенням ціанідної кислоти HCN.

Цікавою ілюстрацією стійкості ціанідних комплексів Феруму може бути старий метод приготування калій гексаціаноферату(II) K4Fe(CN)6 сильним нагріванням нітрогеновмісних органічних речовин (висушеної крові або шкур) з калій карбонатом і залізною тирсою.

Ціанідний комплекс Кобальту Co(CN)64−, подібно до амоніачного комплексу Кобальту(II), є дуже сильним відновником; він може розкладати воду з виділенням водню, перетворюючись при цьому на ціанідний комплекс Кобальту(III).

Ціанідні розчини застосовують при електропокритті золотом, сріблом, цинком, кадмієм та іншими металами. Концентрація некомплексних іонів металу в цих розчинах дуже мала, що сприяє одержанню однорідних дрібнозернистих покриттів. Інші аніони, що утворюють комплекси (тартрат, цитрат, хлорид, гідроксил), також застосовують у розчинах, що використовуються при одержанні покриттів.