Будова атома і радіоактивність

Нова книга відомого американського вченого, двічі лауреата Нобелівської премії, лауреата міжнародної Ленінської премії Лайнуса Полінга, написана у співавторстві з сином Пітером Полінгом, є переробкою відомого підручника …

У попередньому розділі було розглянуто атомістичну теорію, після чого стало зрозуміло, що деякі властивості речовин можна пояснити на підставі цієї теорії.

Ще давні греки знали, що коли бурштин потерти вовною або хутром, то він притягуватиме легкі предмети, наприклад пір'їни чи шматочки соломи.

Уявлення про наявність у речовинах електричних частинок було висловлено як гіпотезу англійським ученим Г.

Знаючи про існування електронів, можна досить просто пояснити деякі властивості електрики.

У 1911 р. англійський фізик Ернест Резерфорд провів ряд дослідів*, які показали, що кожен атом містить, окрім одного або кількох електронів, іншу частинку, яку називають ядром атома.

Протон — найпростіше атомне ядро. Це ядро найпоширенішого виду атома Гідрогену, найлегшого з усіх атомів.

Відомо про існування кількох сотень різних видів атомних ядер.

Фізики провели протягом XIX ст. безліч цікавих дослідів з електрикою.

Низку великих наукових відкриттів було зроблено за невеликий період, усього лише в кілька років, починаючи з 1895 р.

1911 р. Резерфорд експериментально показав, що більша частина маси атомів зосереджена в частинках, які мають дуже невеликі розміри порівняно із самими атомами.

Світло (електромагнітне випромінювання) відіграє таку важливу роль у багатьох хімічних явищах, що необхідно розглянути його природу й деякі властивості.

До 1924 р. учені вважали, що спостережувані властивості електрона цілком відповідають уявленням про нього як про дуже невелику електрично заряджену частинку, в усьому подібну, крім розміру, до кульки підшипника, що несе …

Протягом останніх років багато вчених ставили собі питання: з чого ж насправді складається світло — з хвиль чи з частинок?

Принцип невизначеності — важливе положення квантової механіки, відкрите 1927 р. німецьким фізиком Вернером Гайзенбергом (1901—1976).

Серед 106 відомих елементів є такі, що знайомі кожному, але є й багато рідкісних.

Спочатку необхідно згадати, що атоми, як було сказано в розд. 3 і 4, складаються з частинок трьох видів — протонів, нейтронів і електронів.

Періодичне повторення властивостей елементів зі зростанням атомного номера стає особливо наочним, якщо розташувати елементи у вигляді таблиці, яку називають періодичною таблицею або періодичною системою елементів .

Періодична таблиця складається з горизонтальних рядів; у ній є один дуже короткий період (до нього входять Гідроген і Гелій; їхні атомні номери 1 і 2), два короткі періоди по 8 елементів кожний, два довгі періоди по 18 е…

Перший елемент у періодичній таблиці, Гідроген, хімічно активний і утворює величезну кількість сполук.