Перейти до основного вмісту
Вся хімія

Додаток V. Енергія зв'язку та енергія дисоціації зв'язку

Лайнус Полінг, Пітер Полінг — Хімія

У розд. 6.12 було зазначено, що можна знайти такий набір значень енергій зв'язків, сума яких за всіма зв'язками молекули, що задовільно описується однією валентною структурою, дорівнює теплоті утворення речовини в газоподібному стані з атомів відповідних елементів. Подібний набір значень енергій зв'язку наведено в табл. V.1. Точність більшості значень ~3 кДж·моль−1, тож розрахованим за їх допомогою значенням можна довіряти в тих самих межах — приблизно 3 кДж·моль−1 на зв'язок (див. приклади наприкінці цього додатка).

Таблиця V.1. Значення енергії зв'язку для деяких одинарних зв'язків, кДж·моль−1

H—H436C—H415Si—Cl396
Li—Li111Si—H295Si—Br289
Na—Na75N—H391Si—I213
K—K55P—H322Ge—Cl408
Rb—Rb52As—H245N—O175
Cs—Cs45O—H463N—F270
B—B225S—H368N—Cl200
C—C344Se—H277P—O360
Si—Si187Te—H241P—F486
Ge—Ge157H—F563P—Cl317
Sn—Sn143H—Cl432P—Br266
N—N159H—Br366P—I218
P—P217H—I299As—O311
As—As134B—C312As—F466
Sb—Sb126B—O460As—Cl288
Bi—Bi105B—S276As—Br236
O—O143B—F582As—I174
S—S266B—Cl388O—F212
Se—Se184B—Br310O—Cl210
Te—Te168C—Si290O—Br217
F—F158C—N292O—I241
Cl—Cl243C—O350S—Cl277
Br—Br193C—S259S—Br239
I—I151C—F443Se—Cl243
Li—H245C—Cl328Cl—F251
Na—H202C—Br276Br—F249
K—H182C—I240Br—Cl218
Rb—H167Si—O432I—F281
Cs—H175Si—S227I—Cl210
B—H331Si—F590I—Br178

Значення для одинарних зв'язків, не наведених у таблиці, можна наближено оцінити за співвідношенням, що містить різниці електронегативностей

$$E(\mathrm{A}\text{—}\mathrm{B}) = \tfrac{1}{2}\{E(\mathrm{A}\text{—}\mathrm{A}) + E(\mathrm{B}\text{—}\mathrm{B})\} + 100(x_\mathrm{A} - x_\mathrm{B})^2 - 6{,}5(x_\mathrm{A} - x_\mathrm{B})^4\ \text{кДж·моль}^{-1} \tag{V.1}$$

Так, до цього часу або часу (на думку редакції сайту) не здійснено визначення теплоти утворення Br2O — нестабільної речовини, структуру молекули якої можна записати у вигляді

Електронна формула молекули Br2O: атом Оксигену сполучений одинарними зв'язками з двома атомами Брому

Використовуючи рівняння (V.1) і значення електронегативностей (табл. 6.3), одержимо для енергії зв'язку Br—O величину 215 кДж·моль−1

$$E(\mathrm{Br}\text{—}\mathrm{O}) = \tfrac{1}{2}(193 + 143) + 100(3{,}5 - 2{,}8)^2 - 6{,}5(3{,}5 - 2{,}8)^4 = 168 + 49 - 2 = 215\ \text{кДж·моль}^{-1}$$

Отже, для теплоти утворення Br2O (г.) з атомів одержимо величину 430 кДж·моль−1. Використовуючи значення ентальпії утворення атомів із простих речовин у їхніх стандартних станах (табл. V.3), можна одержати розрахункове значення стандартної теплоти утворення

2Br (г.) + O (г.) → Br2O (г.) + 430 кДж·моль−1

Br2 (р.) → 2Br (г.) − 224 кДж·моль−1

1/2O2 (г.) → O (г.) − 249 кДж·моль−1

Br2 (р.) + 1/2O2 (г.) → Br2O (г.) − 43 кДж·моль−1

Отже, розрахунок показує, що значення теплоти утворення Br2O дорівнює невеликій від'ємній величині. Від'ємне значення цієї величини може правити за пояснення того, чому ця речовина легко розкладається.

Величини енергій для кратних зв'язків наведено в табл. V.2.

Таблиця V.2. Значення енергій зв'язку для деяких кратних зв'язків, кДж·моль−1

C=C615(−73)аC≡C812(−220)
N=N418(+100)N≡N946(+469)
O=Oб402(+116)C≡N890(+14)
C=N615(+31)P≡P490(−161)
C=O725(+25)
C=S477(−41)

а Значення в дужках дорівнюють (A=B) − 2(A—B) і (A≡B) − 3(A—B). Додатний знак указує на те, що структура з подвійними або потрійними зв'язками є стабільнішою, ніж структура з одинарними зв'язками.

б Це значення відповідає першому збудженому стану молекули O2, тобто синглетному стану, який можна вважати таким, що містить подвійний зв'язок.

Наведені в табл. V.3 значення ΔH реакції X (станд. ст.) → X (г.) корисні для переходу від значень теплот утворення з атомів до значень стандартних теплот утворення.

Таблиця V.3. Ентальпії деяких одноатомних елементів у газоподібному стані (відносно ентальпій елементів у їхньому стандартному стані), кДж·моль−1

H218,0
Li160,7C715,0N472,7O249,2F78,9
Na107,8Si443,5P333,9S279Cl121,0
K89,2Ge328As254Se202Br111,9
Rb86Sn301Sb254Te199I106,9
Cs79Pb194Bi208

Енергія дисоціації зв'язку

Енергія дисоціації зв'язку в молекулі — це енергія, необхідна для розриву даного зв'язку, тобто для розщеплення молекули на дві частини, що раніше з'єднувалися цим зв'язком. Так, енергія дисоціації зв'язку C—C в етані H3C—CH3 є ентальпією дисоціації молекули етану на два метильні радикали CH3.

Для двоатомних молекул енергія зв'язку й енергія дисоціації зв'язку збігаються. Для багатоатомних молекул вони, взагалі кажучи, різні. Сума енергій послідовної дисоціації зв'язків, звичайно, дорівнює сумі енергій зв'язку.