Лайнус Полінг, Пітер Полінг — Хімія
У розд. 6.12 було зазначено, що можна знайти такий набір значень енергій зв'язків, сума яких за всіма зв'язками молекули, що задовільно описується однією валентною структурою, дорівнює теплоті утворення речовини в газоподібному стані з атомів відповідних елементів. Подібний набір значень енергій зв'язку наведено в табл. V.1. Точність більшості значень ~3 кДж·моль−1, тож розрахованим за їх допомогою значенням можна довіряти в тих самих межах — приблизно 3 кДж·моль−1 на зв'язок (див. приклади наприкінці цього додатка).
Таблиця V.1. Значення енергії зв'язку для деяких одинарних зв'язків, кДж·моль−1
| H—H | 436 | C—H | 415 | Si—Cl | 396 |
| Li—Li | 111 | Si—H | 295 | Si—Br | 289 |
| Na—Na | 75 | N—H | 391 | Si—I | 213 |
| K—K | 55 | P—H | 322 | Ge—Cl | 408 |
| Rb—Rb | 52 | As—H | 245 | N—O | 175 |
| Cs—Cs | 45 | O—H | 463 | N—F | 270 |
| B—B | 225 | S—H | 368 | N—Cl | 200 |
| C—C | 344 | Se—H | 277 | P—O | 360 |
| Si—Si | 187 | Te—H | 241 | P—F | 486 |
| Ge—Ge | 157 | H—F | 563 | P—Cl | 317 |
| Sn—Sn | 143 | H—Cl | 432 | P—Br | 266 |
| N—N | 159 | H—Br | 366 | P—I | 218 |
| P—P | 217 | H—I | 299 | As—O | 311 |
| As—As | 134 | B—C | 312 | As—F | 466 |
| Sb—Sb | 126 | B—O | 460 | As—Cl | 288 |
| Bi—Bi | 105 | B—S | 276 | As—Br | 236 |
| O—O | 143 | B—F | 582 | As—I | 174 |
| S—S | 266 | B—Cl | 388 | O—F | 212 |
| Se—Se | 184 | B—Br | 310 | O—Cl | 210 |
| Te—Te | 168 | C—Si | 290 | O—Br | 217 |
| F—F | 158 | C—N | 292 | O—I | 241 |
| Cl—Cl | 243 | C—O | 350 | S—Cl | 277 |
| Br—Br | 193 | C—S | 259 | S—Br | 239 |
| I—I | 151 | C—F | 443 | Se—Cl | 243 |
| Li—H | 245 | C—Cl | 328 | Cl—F | 251 |
| Na—H | 202 | C—Br | 276 | Br—F | 249 |
| K—H | 182 | C—I | 240 | Br—Cl | 218 |
| Rb—H | 167 | Si—O | 432 | I—F | 281 |
| Cs—H | 175 | Si—S | 227 | I—Cl | 210 |
| B—H | 331 | Si—F | 590 | I—Br | 178 |
Значення для одинарних зв'язків, не наведених у таблиці, можна наближено оцінити за співвідношенням, що містить різниці електронегативностей
$$E(\mathrm{A}\text{—}\mathrm{B}) = \tfrac{1}{2}\{E(\mathrm{A}\text{—}\mathrm{A}) + E(\mathrm{B}\text{—}\mathrm{B})\} + 100(x_\mathrm{A} - x_\mathrm{B})^2 - 6{,}5(x_\mathrm{A} - x_\mathrm{B})^4\ \text{кДж·моль}^{-1} \tag{V.1}$$
Так, до цього часу або часу (на думку редакції сайту) не здійснено визначення теплоти утворення Br2O — нестабільної речовини, структуру молекули якої можна записати у вигляді
Використовуючи рівняння (V.1) і значення електронегативностей (табл. 6.3), одержимо для енергії зв'язку Br—O величину 215 кДж·моль−1
$$E(\mathrm{Br}\text{—}\mathrm{O}) = \tfrac{1}{2}(193 + 143) + 100(3{,}5 - 2{,}8)^2 - 6{,}5(3{,}5 - 2{,}8)^4 = 168 + 49 - 2 = 215\ \text{кДж·моль}^{-1}$$
Отже, для теплоти утворення Br2O (г.) з атомів одержимо величину 430 кДж·моль−1. Використовуючи значення ентальпії утворення атомів із простих речовин у їхніх стандартних станах (табл. V.3), можна одержати розрахункове значення стандартної теплоти утворення
2Br (г.) + O (г.) → Br2O (г.) + 430 кДж·моль−1
Br2 (р.) → 2Br (г.) − 224 кДж·моль−1
1/2O2 (г.) → O (г.) − 249 кДж·моль−1
Br2 (р.) + 1/2O2 (г.) → Br2O (г.) − 43 кДж·моль−1
Отже, розрахунок показує, що значення теплоти утворення Br2O дорівнює невеликій від'ємній величині. Від'ємне значення цієї величини може правити за пояснення того, чому ця речовина легко розкладається.
Величини енергій для кратних зв'язків наведено в табл. V.2.
Таблиця V.2. Значення енергій зв'язку для деяких кратних зв'язків, кДж·моль−1
| C=C | 615 | (−73)а | C≡C | 812 | (−220) |
| N=N | 418 | (+100) | N≡N | 946 | (+469) |
| O=Oб | 402 | (+116) | C≡N | 890 | (+14) |
| C=N | 615 | (+31) | P≡P | 490 | (−161) |
| C=O | 725 | (+25) | |||
| C=S | 477 | (−41) |
а Значення в дужках дорівнюють (A=B) − 2(A—B) і (A≡B) − 3(A—B). Додатний знак указує на те, що структура з подвійними або потрійними зв'язками є стабільнішою, ніж структура з одинарними зв'язками.
б Це значення відповідає першому збудженому стану молекули O2, тобто синглетному стану, який можна вважати таким, що містить подвійний зв'язок.
Наведені в табл. V.3 значення ΔH реакції X (станд. ст.) → X (г.) корисні для переходу від значень теплот утворення з атомів до значень стандартних теплот утворення.
Таблиця V.3. Ентальпії деяких одноатомних елементів у газоподібному стані (відносно ентальпій елементів у їхньому стандартному стані), кДж·моль−1
| H | 218,0 | ||||||||
| Li | 160,7 | C | 715,0 | N | 472,7 | O | 249,2 | F | 78,9 |
| Na | 107,8 | Si | 443,5 | P | 333,9 | S | 279 | Cl | 121,0 |
| K | 89,2 | Ge | 328 | As | 254 | Se | 202 | Br | 111,9 |
| Rb | 86 | Sn | 301 | Sb | 254 | Te | 199 | I | 106,9 |
| Cs | 79 | Pb | 194 | Bi | 208 |
Енергія дисоціації зв'язку
Енергія дисоціації зв'язку в молекулі — це енергія, необхідна для розриву даного зв'язку, тобто для розщеплення молекули на дві частини, що раніше з'єднувалися цим зв'язком. Так, енергія дисоціації зв'язку C—C в етані H3C—CH3 є ентальпією дисоціації молекули етану на два метильні радикали CH3.
Для двоатомних молекул енергія зв'язку й енергія дисоціації зв'язку збігаються. Для багатоатомних молекул вони, взагалі кажучи, різні. Сума енергій послідовної дисоціації зв'язків, звичайно, дорівнює сумі енергій зв'язку.