Лайнус Полінг, Пітер Полінг — Хімія
У другій половині XIX ст. хіміки почали встановлювати зв'язок між властивостями речовин і передбачуваною будовою їхніх молекул, тобто цілком певним взаємним розташуванням атомів. Точну інформацію про атомну будову молекул і кристалів багатьох речовин було здобуто порівняно недавно, приблизно після 1913 р. Фізики розробили багато ефективних методів дослідження будови речовин. Один із цих методів ґрунтується на інтерпретації спектрів речовин (рис. 19.6). Полум'я, що містить, наприклад, пару води, випромінює світло, характерне для молекул води; таке випромінювання називають спектром водяної пари. Лінії в спектрі води було визначено експериментально й інтерпретовано; було встановлено, що обидва атоми Н у молекулі води перебувають на відстані 97 пм від атома Оксигену*. Було показано, крім того, що два атоми Гідрогену не лежать на одній прямій з атомом Оксигену; молекула води зігнута, причому кут, утворений прямими, які сполучають три атоми, дорівнює 105°. Спектроскопічними методами вдалося визначити як відстань між атомами, так і кути між ними для багатьох простих молекул.
Будову багатьох сполук було встановлено також методами дифракції електронів і дифракції рентгенівських променів. У подальших розділах книги описано атомну будову багатьох речовин, встановлену цими методами. У додатку IV описано метод дифракції рентгенівських променів, що застосовується для визначення структури кристалів.
* Відстань між атомом Гідрогену й атомом Оксигену в молекулі води виражено в пікометрах (пм). Пікометр — сучасна одиниця довжини, яку використовують при визначенні розмірів молекул; вона дорівнює 10-12 м. Ще нещодавно в науковій літературі використовували одиницю довжини ангстрем (). Ангстрем дорівнює 10-10 м, тобто 1Å = 100 пм.